роксолани

РОКСОЛА́НИ, ів, мн.

Кочові племена, що перебували на території Європи до нашої ери та на початку н. е.

Масовий рух сарматів почався в II ст. до н. е. З цього часу найбільш відомими стали племена язигів і роксоланів (з наук. літ.);

Слідом за язигами, що пересунулися до Дунаю, В Північне Причорномор'я вступають роксолани і займаютьтериторію до лівого берега Дніпра (з навч. літ.);

У середині ж І ст. н. е. про роксоланів згадується, що вони жили вже між Дніпром та Дунаєм. Звідти вони нападають на римську провінцію Мезію (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. роксолани — -ів, мн. Група кочових сарматських племен, які населяли Північне Причорномор'я з 2 ст. до н. е. до 4 ст. н. е. Вели боротьбу проти Херсонеса, Римської імперії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. роксолани — Кілька іраномовних кочових сарматських племен, які населяли Пн. Причорномор'я у II ст. до н.е. — IV ст. н.е.; згадуються у працях Страбона, Тацита, Діодора Сицилійського, Йосифа Флавія та ін. античних авторів; IV ст. н.е.  Універсальний словник-енциклопедія