роксолани

роксола́ни

-ів, мн.

Група кочових сарматських племен, які населяли Північне Причорномор'я з 2 ст. до н. е. до 4 ст. н. е. Вели боротьбу проти Херсонеса, Римської імперії.

Значення в інших словниках

1. роксолани — РОКСОЛА́НИ, ів, мн. Кочові племена, що перебували на території Європи до нашої ери та на початку н. е. Масовий рух сарматів почався в II ст. до н. е. З цього часу найбільш відомими стали племена язигів і роксоланів (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
2. роксолани — Кілька іраномовних кочових сарматських племен, які населяли Пн. Причорномор'я у II ст. до н.е. — IV ст. н.е.; згадуються у працях Страбона, Тацита, Діодора Сицилійського, Йосифа Флавія та ін. античних авторів; IV ст. н.е.  Універсальний словник-енциклопедія