рокош

ро́кош

-у, ч., іст.

Конституційне право магнатів і шляхти у Речі Посполитій до кінця 18 ст. бунтувати, збиратися в бойові загони і підіймати повстання у разі незгоди з указами короля та постановами сейму.

Значення в інших словниках

1. рокош — РО́КОШ.  Словник української мови у 20 томах
2. рокош — Невдоволення, хвилювання, бунт; повстання шляхти проти короля або сенату  Словник застарілих та маловживаних слів
3. рокош — ро́кош (польс. rokosz – бунт, заколот) у Речі Посполитій 16 – 18 ст. заколоти шляхти проти королівської влади з метою захисту своїх прав та вольностей.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. рокош — У давній Польщі виступ шляхти проти короля, напр. Сандомирський р. (Зебжидовського) 1606-09, р. Любомирського 1665-66.  Універсальний словник-енциклопедія