романіст
РОМАНІ́СТ¹, а, ч.
Письменник, який створює романи (див. рома́н¹ 1); автор романів.
Емоційна насиченість, образні порівняння в описах і портретних малюнках – характерна риса стилю Івана Ле як історичного романіста (з навч. літ.);
Я зовсім не хочу відчувати себе романістом. Коли я читаю роман.., я уявляю собі заклопотаного автора. Він сидить біля столу, повний всілякої премудрості, знань і вражень (Ю. Яновський);
Кілька разів поривався [Ломов] читати першу сторінку нового роману, одержаного разом з гучним написом від товариша, молодого романіста (В. Гжицький).
РОМАНІ́СТ², а, ч.
1. Фахівець із романської філології.
2. Фахівець із римського права.
Словник української мови (СУМ-20)