романістика

РОМАНІ́СТИКА¹, и, ж.

Мистецтво писати, створювати романи (див. рома́н¹ 1).

У жанровій різноманітності, у багатстві ідейної проблематики, тематичній свіжості та оригінальності – запорука нових успіхів нашої історичної романістики (з наук. літ.);

Українська романістика післявоєнного часу збагатилася цілою низкою монументальних епічних полотен про далеке минуле. Почесне місце серед них посідає роман [П. Панча] “Гомоніла Україна” (з газ.).

РОМАНІ́СТИКА², и, ж.

Наука про мову, літературу, культуру романських народів; романська філологія.

Друкуватимуться [в журналі “Мовознавство”] також статті, присвячені проблемам русистики, славістики, германістики, романістики (з газ.).

Значення в інших словниках

1. романістика — романі́стика 1 іменник жіночого роду мистецтво писати романи романі́стика 2 іменник жіночого роду романська філологія  Орфографічний словник української мови
2. романістика — I -и, ж. Мистецтво писати, створювати романи (див. роман I 1)). II -и, ж. Наука про мову, літературу, культуру романських народів; романська філологія.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. романістика — РОМАНІ́СТИКА¹, и, ж. Мистецтво писати, створювати романи ( див. рома́н¹ 1). У жанровій різноманітності, у багатстві ідейної проблематики, тематичній свіжості і оригінальності — запорука нових успіхів нашої історичної романістики (Рад.  Словник української мови в 11 томах