романістика
РОМАНІ́СТИКА¹, и, ж. Мистецтво писати, створювати романи ( див. рома́н¹ 1).
У жанровій різноманітності, у багатстві ідейної проблематики, тематичній свіжості і оригінальності — запорука нових успіхів нашої історичної романістики (Рад. літ-во, 3, 1957, 19);
Українська романістика післявоєнного часу збагатилася цілою низкою монументальних епічних полотен про далеке минуле. Почесне місце серед них посідає роман «Гомоніла Україна» [П. Панча] (Літ. газ., 7.VII 1961, 1).
РОМАНІ́СТИКА², и, ж. Наука про мову, літературу, культуру романських народів; романська філологія.
Друкуватимуться [в журналі «Мовознавство»] також статті, присвячені проблемам русистики, славістики, германістики, романістики (Літ. Укр., 27.IX 1966, 3).
Словник української мови (СУМ-11)