росистий

РОСИ́СТИЙ, а, е.

1. Густо вкритий росою.

В городі коні спутані хрумтять Траву росисту (І. Франко);

Мріялись мені росисті луки Волині рідної (Леся Українка);

Сонце блискало на сталі кіс, на росистих покосах (В. Винниченко);

Ми в ірпінській заплаві з вудками По росистій стежині йдемо (П. Воронько).

2. Який супроводжується випаданням рясної роси.

Ранок свіженький та росистий, вітрець повівний (Марко Вовчок);

Яскраво палають вогнища на верховині. Неначе кличуть до себе погрітися, бо ніч наступає свіжа і росиста (П. Воронько);

Над степом росисті світання... (із журн.).

3. Насичений росою; такий, що буває, коли випадає роса.

Світлом рожевим там степ паленіє, Промінь де ллється іскристий, Тільки туман на заході суворо синіє, Там заляга він, росистий (Леся Українка);

Через відчинене вікно напливав з городів росистий холодок (Ірина Вільде).

4. Стос. до роси.

Вже по траві озерний птах Лиша росистий слід (М. Нагнибіда).

Значення в інших словниках

1. росистий — роси́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. росистий — -а, -е. 1》 Густо вкритий росою. 2》 Який супроводжується випаданням рясної роси. 3》 Насичений росою; такий, що буває, коли випадає роса. 4》 Стос. до роси.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. росистий — РО́СЯНИЙ (укритий росою; який супроводжується випаданням роси; насичений росою), РОСИ́СТИЙ, РОСЯНИ́СТИЙ поет., РО́СНИЙ діал., РО́ШЕНИЙ діал. По перехресних стежинах блукав я у росянім саді (М. Зеров); Ніч кінчалася, наставав росяний, прохолодний ранок (І.  Словник синонімів української мови
4. росистий — РОСИ́СТИЙ, а, е. 1. Густо вкритий росою. В городі коні спутані хрумтять Траву росисту (Фр., X, 1954, 193); Мріялись мені росисті луки Волині рідної (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах