росіл
РОСІ́Л, со́лу, ч.
1. рідко. Те саме, що розсі́л 1.
Петро постояв, доки Мотрона, вмочивши руки в росіл, набрала морщених, м'ятих огірків просто пригорщею (Іван Ле).
2. діал. Бульйон.
Подано в здоровенних мисах яловичий росіл і до нього пампушки (І. Франко);
Кухар зробив з юшки густий росіл, облив ним рибу і зцідив росіл через видовбане держално (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)