росіл
РОСІ́Л, со́лу, ч.
1. рідко. Те саме, що розсі́л 1.
Петро постояв, доки Мотрона, вмочивши руки в росіл, набрала морщених, м’ятих огірків просто пригорщею (Ле, Право.., 1957, 145).
2. діал. Бульйон.
Подано в здоровенних мисах яловичий росіл і до нього пампушки (Фр., VIII, 1952, 67).
Словник української мови (СУМ-11)