рота
РО́ТА, и, ж.
Військовий підрозділ, що входить до складу батальйону.
Брянський стрибнув у глибоку траншею, що вела до стрілецьких рот (О. Гончар);
Рота лейтенанта Шрама зайняла оборону вночі (В. Собко);
Одного ранку з гори Семен побачив роту червоноармійців на лижах (Л. Смілянський);
Бігли армії, мчали роти, Помирали дуби в гаю... (М. Вінграновський);
// перен., кого. Про велику кількість людей.
Тут рота косарів з гребцями Йшли битись з косами, з граблями, Ніхто од бою не цуравсь (І. Котляревський);
Вийшла козачка за ворота – Сидить жінок ціла рота (П. Чубинський).
Словник української мови (СУМ-20)