вій., сотня; п-к РОТНИЙ якім., командир роти; у. сотенний, сотник.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
рота —
Ро́та: — клятва, присяга [6]
Словник з творів Івана Франка
рота —
ро́та іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
рота —
-и, ж. Військовий підрозділ, що входить до складу батальйону. || перен., кого. Про велику кількість людей.
Великий тлумачний словник сучасної мови
рота —
РО́ТА, и, ж. Військовий підрозділ, що входить до складу батальйону. Брянський стрибнув у глибоку траншею, що вела до стрілецьких рот (О. Гончар); Рота лейтенанта Шрама зайняла оборону вночі (В.
Словник української мови у 20 томах
рота —
Присяга
Словник застарілих та маловживаних слів
рота —
ро́та (польс. rota, від старофранц. rote) основний підрозділ у піхотних (мотострілецьких), танкових та інших військах.
Словник іншомовних слів Мельничука
рота —
РО́ТА, и, ж. Військовий підрозділ, що входить до складу батальйону. Брянський стрибнув у глибоку траншею, що вела до стрілецьких рот (Гончар, III, 1959, 40); Рота лейтенанта Шрама зайняла оборону вночі (Собко, Шлях..
Словник української мови в 11 томах
рота —
(лат. — колесо) Вікно круглої форми.
Архітектура і монументальне мистецтво
рота —
Ро́та, -ти ж. Рота. Всі роти, полки у поход пішли. Чуб. V. 971. Вийшла козачка за ворота, — сидить жінок ціла рота. Чуб. V. 1171.
Словник української мови Грінченка