Словник української мови у 20 томах

рубленик

РУ́БЛЕНИК, а, ч., розм.

Тесля.

До часів Петра І не було навіть терміна “будувати”, бо окремі житла і навіть міста не будувались, а “рубалися з дерева”. Тому і теслярів звали “рублениками” (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. рубленик — ру́бленик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови