рубікон

РУБІКО́Н, у, ч., книжн.

Те саме, що рубі́ж 1.

Щоденно бачимо того коня в одній і тій же позі. Про що він думає? Про незвідану таємницю небуття? Про той рубікон, що відділяє світ від вічної темряви? (Ю. Збанацький);

Він став на якімсь рубіконі життя (І. Франко);

Смерч кинувся в атаку ще раз, потім зупинився в кількох сантиметрах від наших облич, начебто роздумуючи: чи при розумі ці люди, що залишилися на рубіконі життя і смерті (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. Рубікон — Рубіко́н іменник чоловічого роду річка в Італії  Орфографічний словник української мови
2. рубікон — -у, ч., книжн. Те саме, що рубіж 1). Переходити Рубікон — робити рішучий крок, приймати остаточне рішення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. Рубікон — (лат. Rubico), -у, ч. 1. Стародавня назва річки, яка впадає в Адріатичне море і яку 49 р. до н.е. перейшов Юлій Цезар зі своїми легіонами, незважаючи на заборону сенату. 2. перен.  Словник поетичної мови Василя Стуса
4. Рубікон — Р. у Пн. Італії, впадає в Адріатичне м.; в I ст. до н.е. була пн. кордоном Італії; перейшовши його в 49 до н.е., Цезар розпочав громадянську війну; відома фраза alea jacta est (жереб кинуто).  Універсальний словник-енциклопедія
5. рубікон — перехо́дити (переступа́ти) / перейти́ (переступи́ти) рубіко́н, книжн. Робити рішучий крок, приймаючи остаточне рішення, яке має важливе значення і впливає на подальші події.  Фразеологічний словник української мови
6. рубікон — МЕЖА́ (допустима норма чогось дозволеного; останній, крайній ступінь чогось), ГРАНЬ розм., ГРАНИ́ЦЯ розм., ПРУГ перев. із сл. останній розм., РУБІ́Ж, ПОРІ́Г, РУБІКО́Н книжн.  Словник синонімів української мови
7. Рубікон — Рубіко́н, -ну, -нові (ріка)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. рубікон — РУБІКО́Н, у, ч., книжн. Те саме, що рубі́ж 1. Щоденно бачимо того коня в одній і тій же позі. Про що він думає? Про незвідану таємницю небуття? Про той рубікон, що відділяє світ від вічної темряви? (Збан., Малин.  Словник української мови в 11 томах