Рубікон —
Рубіко́н іменник чоловічого роду річка в Італії
Орфографічний словник української мови
рубікон —
-у, ч., книжн. Те саме, що рубіж 1). Переходити Рубікон — робити рішучий крок, приймати остаточне рішення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
Рубікон —
(лат. Rubico), -у, ч. 1. Стародавня назва річки, яка впадає в Адріатичне море і яку 49 р. до н.е. перейшов Юлій Цезар зі своїми легіонами, незважаючи на заборону сенату. 2. перен.
Словник поетичної мови Василя Стуса
рубікон —
РУБІКО́Н, у, ч., книжн. Те саме, що рубі́ж 1. Щоденно бачимо того коня в одній і тій же позі. Про що він думає? Про незвідану таємницю небуття? Про той рубікон, що відділяє світ від вічної темряви? (Ю. Збанацький); Він став на якімсь рубіконі життя (І.
Словник української мови у 20 томах
Рубікон —
Р. у Пн. Італії, впадає в Адріатичне м.; в I ст. до н.е. була пн. кордоном Італії; перейшовши його в 49 до н.е., Цезар розпочав громадянську війну; відома фраза alea jacta est (жереб кинуто).
Універсальний словник-енциклопедія
рубікон —
перехо́дити (переступа́ти) / перейти́ (переступи́ти) рубіко́н, книжн. Робити рішучий крок, приймаючи остаточне рішення, яке має важливе значення і впливає на подальші події.
Фразеологічний словник української мови
рубікон —
МЕЖА́ (допустима норма чогось дозволеного; останній, крайній ступінь чогось), ГРАНЬ розм., ГРАНИ́ЦЯ розм., ПРУГ перев. із сл. останній розм., РУБІ́Ж, ПОРІ́Г, РУБІКО́Н книжн.
Словник синонімів української мови
рубікон —
РУБІКО́Н, у, ч., книжн. Те саме, що рубі́ж 1. Щоденно бачимо того коня в одній і тій же позі. Про що він думає? Про незвідану таємницю небуття? Про той рубікон, що відділяє світ від вічної темряви? (Збан., Малин.
Словник української мови в 11 томах