Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

рубін

Рубі́н, -на; -бі́ни, -нів

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. рубін — рубі́н іменник чоловічого роду коштовний камінь  Орфографічний словник української мови
  2. рубін — у. кривавець.  Словник синонімів Караванського
  3. рубін — -а, ч. Коштовний камінь червоного кольору; прозорий різновид корунду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рубін — РУБІ́Н, а, ч. Коштовний камінь червоного кольору; прозорий різновид корунду. Рубін – це яскраво-червоний кристал окису алюмінію Al2Ol3 з домішкою атомів хрому (близько 0,05%) (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  5. рубін — рубі́н (лат. rubinus, від ruber – червоний) мінерал класу окисів та гідроокисів, прозорий, червоний чи рожевий різновид корунду. Дорогоцінний камінь.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. рубін — Червона, прозора вiдмiна корунду; дорогоцiнний благородний камiнь; отримують також синтетично.  Універсальний словник-енциклопедія
  7. рубін — РУБІ́Н, а, ч. Коштовний камінь червоного кольору; прозорий різновид корунду. Прозорі кристали корунду, забарвлені в червоний або синій колір, являють собою дорогоцінне каміння — рубіни і сапфіри (Заг.  Словник української мови в 11 томах