руденький
РУДЕ́НЬКИЙ, а, е.
Пестл. до руди́й.
З-під тонких руденьких брів насилу були примітні ясно-сірі очі (І. Нечуй-Левицький);
Руденький, моторний дідок пише квитки й ваги доглядає (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)РУДЕ́НЬКИЙ, а, е.
Пестл. до руди́й.
З-під тонких руденьких брів насилу були примітні ясно-сірі очі (І. Нечуй-Левицький);
Руденький, моторний дідок пише квитки й ваги доглядає (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)