рукоділля
РУКОДІ́ЛЛЯ, я, с.
1. Виготовлення яких-небудь виробів, речей ручним способом; ручна (перев. жіноча) робота взагалі.
– Я .. займався рукоділлям: плів кошики (І. Франко);
// Виріб, виконаний таким способом.
Сміливо переступила я поріг маленької.., заповненої різноманітним жіночим рукоділлям кімнатки (Ірина Вільде).
2. Шиття, в'язання, вишивання і т. ін. як вид ручної праці.
Рукоділля взагалі позитивно позначається на стані нервової системи, особливо в'язання (з газ.);
Вона веде уроки малювання, рукоділля і бібліотечні години (О. Іваненко).
Словник української мови (СУМ-20)