рукопаш
РУКО́ПАШ, присл., розм.
1. Те саме, що врукопа́ш.
Жіноцтво билось на валах рукопаш поруч з козаками (Я. Качура);
Немає роздоріж, Дорога нам – одна ж! Стріляй, рукопаш ріж, Бери на абордаж! (М. Рильський).
2. Те саме, що вручну́.
Ті рукопаш, А ті за допомогою приладдя З коловоротом палі забивали (І. Вирган).
Словник української мови (СУМ-20)