румпель
РУ́МПЕЛЬ, я, ч.
Підойма на судні для повертання керма, руля.
– Право на борт! – горлає Юра. – Повний, повніший, найповніший! Румпелі! (Ю. Смолич);
* Образно. В руках румпель – веду корабель машинізації (М. Хвильовий).
Словник української мови (СУМ-20)