рунь
РУНЬ, і, ж., поет.
Те саме, що ру́на³.
[Мавка:] Іди, поглянь, чи в полі рунь зазеленіла (Леся Українка);
Восени нас тішить далеч синя І рунь на полі сходить молода (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)РУНЬ, і, ж., поет.
Те саме, що ру́на³.
[Мавка:] Іди, поглянь, чи в полі рунь зазеленіла (Леся Українка);
Восени нас тішить далеч синя І рунь на полі сходить молода (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)