рус
РУС, а, ч.
іст. Житель Київської Русі.
Руси, в складі яких були слов'яни (нащадки сколотів, зарубинців, антів-черилхівців, що проживали в басейні річки ось), створили VI століття н. е. союз племен, область якого впритул до XII століття називалася Руською землею. В неї входили Київ, Поросся, Чернігів, Сіверська земля (з наук.-попул. літ.);
У IX-Х ст. значно розширилась область розселення східних слов'ян, яких стали називати русами, або руськими, а їх країну – Руссю (з навч. літ.);
Київські флотилії вирушали [у IX ст.] Руським морем у Царград, а далі руси верблюжими караванами досягали Багдада в Месопотамії (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)