рурочка

РУ́РОЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до ру́рка.

Хворий байдуже простягнув фельдшерові скляну рурочку і навіть не подивився, куди дотягся стовпчик живого срібла (Ю. Мартич);

Від спеки скручувалося в рурочку пожовкле листя рідких чагарників (з газ.);

Солдатські медальйони... Вигвинчуєш кришечку, побожно видобуваєш згорнуту в рурочку смужку паперу. .. збереглась чітко тільки адреса сім'ї (з газ.).

Значення в інших словниках

1. рурочка — ру́рочка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. рурочка — РУ́РОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ру́рка. Хворий байдуже простягнув фельдшерові скляну рурочку і навіть не подивився, куди дотягся стовпчик живого срібла (Мартич, Друзі.., 1962, 10); Від спеки скручувалося в рурочку пожовкле листя рідких чагарників (Літ. газ., 22.VІІІ 1961, 1).  Словник української мови в 11 томах