рурочка
РУ́РОЧКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до ру́рка.
Хворий байдуже простягнув фельдшерові скляну рурочку і навіть не подивився, куди дотягся стовпчик живого срібла (Ю. Мартич);
Від спеки скручувалося в рурочку пожовкле листя рідких чагарників (з газ.);
Солдатські медальйони... Вигвинчуєш кришечку, побожно видобуваєш згорнуту в рурочку смужку паперу. .. збереглась чітко тільки адреса сім'ї (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рурочка — ру́рочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- рурочка — РУ́РОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ру́рка. Хворий байдуже простягнув фельдшерові скляну рурочку і навіть не подивився, куди дотягся стовпчик живого срібла (Мартич, Друзі.., 1962, 10); Від спеки скручувалося в рурочку пожовкле листя рідких чагарників (Літ. газ., 22.VІІІ 1961, 1). Словник української мови в 11 томах