рурочка

ру́рочка

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рурочка — РУ́РОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ру́рка. Хворий байдуже простягнув фельдшерові скляну рурочку і навіть не подивився, куди дотягся стовпчик живого срібла (Ю. Мартич); Від спеки скручувалося в рурочку пожовкле листя рідких чагарників (з газ. Словник української мови у 20 томах
  2. рурочка — РУ́РОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ру́рка. Хворий байдуже простягнув фельдшерові скляну рурочку і навіть не подивився, куди дотягся стовпчик живого срібла (Мартич, Друзі.., 1962, 10); Від спеки скручувалося в рурочку пожовкле листя рідких чагарників (Літ. газ., 22.VІІІ 1961, 1). Словник української мови в 11 томах