1. Словник української мови в 11 томах

рурочка

РУ́РОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ру́рка.

Хворий байдуже простягнув фельдшерові скляну рурочку і навіть не подивився, куди дотягся стовпчик живого срібла (Мартич, Друзі.., 1962, 10);

Від спеки скручувалося в рурочку пожовкле листя рідких чагарників (Літ. газ., 22.VІІІ 1961, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рурочка — ру́рочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. рурочка — РУ́РОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ру́рка. Хворий байдуже простягнув фельдшерові скляну рурочку і навіть не подивився, куди дотягся стовпчик живого срібла (Ю. Мартич); Від спеки скручувалося в рурочку пожовкле листя рідких чагарників (з газ. Словник української мови у 20 томах