рурка
РУ́РКА, и, ж., розм. Те саме, що тру́бка.
Старі котли, забиті рурки, погнуті клапани тремтять від напруження (Еллан, II, 1958, 10);
Телефоніст в кутку, притиснувши рурку плечем до вуха, щось швидко записував (Рибак, Час.., 1960, 49);
// Те саме, що руло́н.
Перед очима в мене встала його хата, закидана ванночками, кліше, об’єктивами, фотографіями, наклеєними і в рурках… (Коцюб., І, 1955, 253).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рурка — ру́рка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- рурка — див. ТРУБА. Словник синонімів Караванського
- рурка — -и, ж., зах. Те саме, що трубка. || Те саме, що рулон. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рурка — РУ́РКА, и, ж., розм. Те саме, що тру́бка. Старі котли, забиті рурки, погнуті клапани тремтять від напруження (В. Еллан-Блакитний); Телефон задзвонив. .. Вона [Катруся] взяла до вуха рурку й сказала: Я слухаю (М. Словник української мови у 20 томах
- рурка — ТРУБКА (частина пристрою або приладу у формі невеликої труби), РУ́РКА розм.; СТЕТОСКО́П (для вислухування серця і легень); СЛУ́ХАВКА (телефонна). Затягнута в білий халатик дівчина.. Словник синонімів української мови
- рурка — Ру́рка, -ки, -рці; ру́рки, -рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)