1. Словник української мови у 20 томах

рурка

РУ́РКА, и, ж., розм.

Те саме, що тру́бка.

Старі котли, забиті рурки, погнуті клапани тремтять від напруження (В. Еллан-Блакитний);

Телефон задзвонив. .. Вона [Катруся] взяла до вуха рурку й сказала: Я слухаю (М. Хвильовий);

Телефоніст в кутку, притиснувши рурку плечем до вуха, щось швидко записував (Н. Рибак);

* Образно. Вхопивши тіло без голови, я гукнув у порожню рурку шиї: – Скажи мені, де мій кат (В. Стус);

// Те саме, що руло́н.

Перед очима в мене встала його хата, закидана ванночками, кліше, об'єктивами, фотографіями, наклеєними і в рурках... (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рурка — ру́рка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. рурка — див. ТРУБА. Словник синонімів Караванського
  3. рурка — -и, ж., зах. Те саме, що трубка. || Те саме, що рулон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рурка — ТРУБКА (частина пристрою або приладу у формі невеликої труби), РУ́РКА розм.; СТЕТОСКО́П (для вислухування серця і легень); СЛУ́ХАВКА (телефонна). Затягнута в білий халатик дівчина.. Словник синонімів української мови
  5. рурка — Ру́рка, -ки, -рці; ру́рки, -рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. рурка — РУ́РКА, и, ж., розм. Те саме, що тру́бка. Старі котли, забиті рурки, погнуті клапани тремтять від напруження (Еллан, II, 1958, 10); Телефоніст в кутку, притиснувши рурку плечем до вуха, щось швидко записував (Рибак, Час.. Словник української мови в 11 томах