русалковий
РУСА́ЛКОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до руса́лка.
Русалкові пісні;
// Такий, як у русалки.
Завжди незвично бліда [Галя], якась русалкова блідість, зеленість у обличчі і мовби в усій постаті (П. Загребельний).
2. перен. Загадковий, вабливий, з холодним блиском (про очі, погляд).
– Відпусти руку, будь ласка. – Ні, не відпущу, – наближаючи своє велике обличчя до її прозорих русалкових очей, прошепотів Фінк (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)