русалковий
РУСА́ЛКОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до руса́лка.
Русалкові пісні;
// Такий, як у русалки.
Завжди незвично бліда [Галя], якась русалкова блідість, зеленість у обличчі і мовби в усій постаті (Загреб., Шепіт, 1966, 43).
2. перен. Загадковий, вабливий, з холодним блиском (про очі, погляд).
— Відпусти руку, будь ласка.— Ні, не відпущу,— наближаючи своє велике обличчя до її прозорих русалкових очей, прошепотів Фінк (Загреб., Європа 45, 1959, 117).
Словник української мови (СУМ-11)