русалка

РУСА́ЛКА, и, ж. За народними повір’ями — казкова водяна істота в образі гарної дівчини з довгими розпущеними косами й риб’ячим хвостом; водяна німфа.

— І русалки, й мавки — все з нехрещених дітей… По полях, по лісах, по водах живуть… І скрізь таке, що його й не бачиш, а воно живе… От диво! (Гр., II, 1963, 333);

Здається, не здивувалася б Ганна, якби раптом збурунилась вода і з-поміж латаття стали вихоплюватись на берег одна за одною голі русалки і, гріючись при місяці, стали б розчісувати свої довгі розпущені коси (Гончар, II, 1959, 266);

*У порівн. Чепурні берези маяли на вітрі, як русалки, зеленими косами (Коцюб., I, 1955, 308).

Лісова́ руса́лка — те саме, що ма́вка 1.

Далекий чарівний сміх зовсім завмер, наче вони своїм криком сполошили.. пестливу лісову русалку (Баш, На.. дорозі, 1967, 46).

Значення в інших словниках

1. русалка — руса́лка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. русалка — РУСАЛКА – МАВКА Русалка. Казкова водяна істота в образі гарної дівчини з довгим розпущеним волоссям і з риб’ячим хвостом; водяна німфа. Кругом неї заворушились у воді русалки, заспівали і почали її тягти на дно (І.  Літературне слововживання
3. русалка — Водяна німфа, д. берегиня, міт. наяда; (лісова) мавка, міт. дріяда.  Словник синонімів Караванського
4. русалка — [русалка] -лкие, д. і м. -лц'і, р. мн. -лок  Орфоепічний словник української мови
5. русалка — -и, ж. За народними повір'ями – казкова водяна істота в образі гарної дівчини з довгими розпущеними косами й риб'ячим хвостом; водяна німфа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. русалка — РУСА́ЛКА, и, ж. За народними повір'ями – казкова водяна істота в образі гарної дівчини з довгими розпущеними косами й риб'ячим хвостом; водяна німфа. – І русалки, й мавки – все з нехрещених дітей... По полях, по лісах, по водах живуть...  Словник української мови у 20 томах
7. русалка — РУСА́ЛКА (казкова водяна істота в образі гарної дівчини з довгим розпущеним волоссям), БЕРЕГИ́НЯ, НІ́МФА, НАЯ́ДА, МА́ВКА поет., ЛІСНА, ЛІСНИЦЯ розм., ВІ́ЛА поет., УНДИ́НА іст.; СИРЕ́НА (у грецькій міфології — морська німфа).  Словник синонімів української мови
8. русалка — Руса́лка, -лки, -лці; -са́лки, -са́лок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)