руточка

РУ́ТОЧКА, и, ж., нар.-поет.

Пестл. до ру́та 1.

– Не защебече тобі соловейко, не зацвітуть тобі вишневії сади, не зазеленіє ані м'яточка, ані руточка... (Ганна Барвінок);

А-а-а, а-а-а, коточок, Не йди рано в садочок, Не полохай галочок. Нехай зов'ють віночок Та з руточки, із м'яточки (примовка).

Значення в інших словниках

1. руточка — ру́точка іменник жіночого роду рута — трав'яниста рослина нар.-поет.  Орфографічний словник української мови
2. руточка — РУ́ТОЧКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до рута 1. — Не защебече тобі соловейко, не зацвітуть тобі вишневії сади, не зазеленіє ані м’яточка, ані руточка… (Барв., Опов.., 1902, 125).  Словник української мови в 11 томах