руточка

РУ́ТОЧКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до рута 1.

— Не защебече тобі соловейко, не зацвітуть тобі вишневії сади, не зазеленіє ані м’яточка, ані руточка… (Барв., Опов.., 1902, 125).

Значення в інших словниках

1. руточка — ру́точка іменник жіночого роду рута — трав'яниста рослина нар.-поет.  Орфографічний словник української мови
2. руточка — РУ́ТОЧКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до ру́та 1. – Не защебече тобі соловейко, не зацвітуть тобі вишневії сади, не зазеленіє ані м'яточка, ані руточка... (Ганна Барвінок); А-а-а, а-а-а, коточок, Не йди рано в садочок, Не полохай галочок. Нехай зов'ють віночок Та з руточки, із м'яточки (примовка).  Словник української мови у 20 томах