рутяний
РУТЯНИ́Й, а, с. Те саме, що ру́товий 1.
— Тоненька [Одарка], як очеретина, гнучка станом, як тополя; ..губи маленькі, як рутяний лист (Н.-Лев., II, 1956, 265);
Згадалося, як він вів Галю з церкви у рутяному віночку (Вовчок, І, 1955, 153).
Словник української мови (СУМ-11)