рутяний

РУТЯНИ́Й, а, с.

Те саме, що ру́товий 1.

– Тоненька [Одарка], як очеретина, гнучка станом, як тополя; .. губи маленькі, як рутяний лист (І. Нечуй-Левицький);

Згадалося, як він вів Галю з церкви у рутяному віночку (Марко Вовчок);

У весільній пісні співають: Догадайся, Марусю, чого мати до комори пішла: – Чи по рутяний віночок? – Чи по біле завивайлочко? – Чи по мед, чи по горілку? – Чи по тонкую намітку? (О. Воропай).

Значення в інших словниках

1. рутяний — рутяни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. рутяний — -а, -е. Те саме, що рутовий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рутяний — Рутвяни́й = рутяни́й, -на́, -не́ рутяни́й, -на́, -не́ (від ру́та)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. рутяний — РУТЯНИ́Й, а, с. Те саме, що ру́товий 1. — Тоненька [Одарка], як очеретина, гнучка станом, як тополя; ..губи маленькі, як рутяний лист (Н.-Лев., II, 1956, 265); Згадалося, як він вів Галю з церкви у рутяному віночку (Вовчок, І, 1955, 153).  Словник української мови в 11 томах