Словник української мови у 20 томах

рівночасний

РІВНОЧА́СНИЙ, а, е.

Те саме, що одноча́сний.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. рівночасний — рівноча́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. рівночасний — -а, -е. Те саме, що одночасний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рівночасний — ОДНОЧА́СНИЙ (який здійснюється, відбувається водночас з чим-небудь іншим), РІВНОЧА́СНИЙ, СИНХРО́ННИЙ книжн., ПАРАЛЕ́ЛЬНИЙ рідше, ОДНОРАЗО́ВИЙ рідше. На порозі зимівлі швидко з'являється з берданкою в руках Худяков, ровесник і друг Глушака..  Словник синонімів української мови
  4. рівночасний — Рівноча́сний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. рівночасний — РІВНОЧА́СНИЙ, а, е. Те саме, що одноча́сний.  Словник української мови в 11 томах
  6. рівночасний — Рівночасний, -а, -е Одновременный. Желех.  Словник української мови Грінченка