рівночасний —
рівноча́сний прикметник
Орфографічний словник української мови
рівночасний —
-а, -е. Те саме, що одночасний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
рівночасний —
РІВНОЧА́СНИЙ, а, е. Те саме, що одноча́сний.
Словник української мови у 20 томах
рівночасний —
ОДНОЧА́СНИЙ (який здійснюється, відбувається водночас з чим-небудь іншим), РІВНОЧА́СНИЙ, СИНХРО́ННИЙ книжн., ПАРАЛЕ́ЛЬНИЙ рідше, ОДНОРАЗО́ВИЙ рідше. На порозі зимівлі швидко з'являється з берданкою в руках Худяков, ровесник і друг Глушака..
Словник синонімів української мови
рівночасний —
Рівноча́сний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
рівночасний —
Рівночасний, -а, -е Одновременный. Желех.
Словник української мови Грінченка