рівночасно
РІВНОЧА́СНО.
Присл. до рівноча́сний.
Дві стріли вилетіли рівночасно з двох луків (І. Франко);
Рівночасно з листом цим посилаю Вам альманах “З потоку життя” (М. Коцюбинський);
Гостей рівночасно злякав і загіпнотизував цей зловісний промовець (В. Гжицький).
Словник української мови (СУМ-20)