рідесенький
РІДЕ́СЕНЬКИЙ, а, е.
Дуже рідкий (у 2, 3, 5–7 знач.).
Обличчя в нього було довге й жовте; на ньому росли тоненькі вуса і така сама вузенька рідесенька борідка (І. Микитенко);
Ось і рідесенький туманець пав на річеньку, мов парубок приголубивсь до дівчиноньки (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник української мови (СУМ-20)