рідесенький
РІДЕ́СЕНЬКИЙ, а, е. Дуже рідкий (у 2, 3, 5-7 знач.).
Обличчя в нього було довге й жовте; на ньому росли тоненькі вуса і така сама вузенька рідесенька борідка (Мик., II, 1957, 321);
Ось і рідесенький туманець пав на річеньку, мов парубок приголубивсь до дівчиноньки (Кв.-Осн., II, 1956, 41).
Словник української мови (СУМ-11)