ріденько
РІДЕ́НЬКО.
Присл. до ріде́нький.
От вона взяла, ріденько вчинила, ріденько підбила, ріденько й замісила (з казки);
– Така вже наша доля. От і цього року посіяла жита на городі, а воно ріденько зійшло (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)