ріденько
Рідко
нар.
1) Рѣдко, не густо. Засій рідко, уродиться дідько. Ном. Посіяв я пшениченьку рідко. Мет.
2) Жидко. Бодай тобі, дівко, що вчинила рідко. Чуб. V. 1120.
3) Рѣдко, не часто. З панами рідко а з дурнями ніколи не ставай. Ном. № 6167. ум. ріденько, рідесенько.
Словник української мови Грінченка