Значення в інших словниках
-
ріденько —
ріде́нько прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
ріденько —
див. іноді; рідко
Словник синонімів Вусика
-
ріденько —
РІДЕ́НЬКО. Присл. до ріде́нький. От вона взяла, ріденько вчинила, ріденько підбила, ріденько й замісила (з казки); – Така вже наша доля. От і цього року посіяла жита на городі, а воно ріденько зійшло (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови у 20 томах
-
ріденько —
РІДЕ́НЬКО. Присл. до ріде́нький. От вона взяла, ріденько вчинила, ріденько підбила, ріденько й замісила (Укр.. казки, 1951, 173); — Така вже наша доля. От і цього року посіяла жита на городі, а воно ріденько зійшло (Н.-Лев.. III, 1956, 332).
Словник української мови в 11 томах
-
ріденько —
Рідко нар. 1) Рѣдко, не густо. Засій рідко, уродиться дідько. Ном. Посіяв я пшениченьку рідко. Мет. 2) Жидко. Бодай тобі, дівко, що вчинила рідко. Чуб. V. 1120. 3) Рѣдко, не часто. З панами рідко а з дурнями ніколи не ставай. Ном. № 6167. ум. ріденько, рідесенько.
Словник української мови Грінченка