рідкісний

РІ́ДКІСНИЙ, а, е.

Який трапляється, буває і т. ін. рідко; незвичайний.

– Молодець! Ти знайшов трюфель! Це рідкісний гриб, дуже дорогий і поживний (М. Чабанівський);

Найцікавішим експонатом музею був рідкісний любительський знімок, на якому можна було впізнати першого радянського космонавта (О. Гончар);

// Який виділяється серед інших своїми якостями, властивостями і т. ін.; чудовий.

Рідкісний, чарівний мінерал [алмаз], рівного якому за дивовижною красою і грою барв немає в світі, відомий людству кілька тисячоліть (з газ.);

Святковий пишний одяг підкреслював її рідкісну красу (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. рідкісний — рі́дкісний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. рідкісний — Раритетний, унікальний, рідкий.  Словник синонімів Караванського
3. рідкісний — [р’ідк'існией] м. (на) -еіному/-еі(‘)н'ім, мн. -еі(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
4. рідкісний — -а, -е. Який трапляється, буває і т. ін. рідко; незвичайний. || Який вирізняється з-поміж інших своїми якостями, властивостями і т. ін.; чудовий. Рідкісна книга.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. рідкісний — ВИНЯТКО́ВИЙ (який незвичайно рідко зустрічається, трапляється серед кого-, чого-небудь, завдяки чому виділяється із загального ряду), ОСОБЛИ́ВИЙ, РІ́ДКІСНИЙ, РІ́ДКИЙ рідше, УНІКА́ЛЬНИЙ, ЕКСТРАОРДИНА́РНИЙ книжн., ВИЇМКО́ВИЙ заст.  Словник синонімів української мови
6. рідкісний — РІ́ДКІСНИЙ, а, е. Який трапляється, буває і т. ін. рідко; незвичайний. — Молодець! Ти знайшов трюфель! Це рідкісний гриб, дуже дорогий і поживний (Чаб., Стоїть явір..  Словник української мови в 11 томах