рідненький
РІДНЕ́НЬКИЙ, а, е.
Пестл. до рі́дний.
– Будьте мені батеньком рідненьким! не гнушайтесь бідним сиротою!.. (Г. Квітка-Основ'яненко);
[Мар'яна:] Який щирий та вірний був би козак з мене! Як би я тоді боронила .. наш край рідненький... (С. Васильченко);
– Степане Васильовичу, рідненький, – плачучи, охопила [Дарина] його руками, притулилась до нього, не сміючи поцілувати (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)