різномовний
РІЗНОМО́ВНИЙ, а, е.
Який розмовляє відмінною від іншого (інших) мовою.
Мигтливо освітлюють свічі розталі Гостей різномовних розгуляний тлум (М. Бажан);
// Який складається з людей, що розмовляють різними мовами.
Добросельський мовчки, з цікавістю прислухався до різномовного товариства (К. Гордієнко);
Різномовна юрба заповняла порт, де пахтіло мускусом, виноградним вином, солоною рибою, ваніллю, смоленим канатом і фруктами (З. Тулуб);
// Який належить людям, що розмовляють різними мовами.
На вулицях почувся різномовний говір представників кіномистецтва з усіх п'яти континентів (із журн.);
// Написаний відмінною від іншого (інших) мовою.
– Кожний батько, свідомий своїх національних обов'язків, повинен скласти для своєї родини бібліотечку з найкращих творів українського письменства. У цій книгозбірні конче мусить бути й різномовний журнал (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)