різьбовий

РІЗЬБОВИ́Й, а́, е́.

1. Який має різьбу (у 3 знач.).

Зусилля затиску виробів у пристроях, що створюється за допомогою різьбових, ексцентрикових та інших затискачів прикладенням фізичної сили робітника, нестале (з навч. літ.);

Контролер ВТК перевіряє різь в отворі, вкручуючи в кожну детальку різьбову пробку (з газ.);

// Здійснюваний за допомогою різьби.

Різьбове з'єднання.

2. Признач. для нарізування різьби (у 3 знач.).

Досить часто на токарних верстатах доводиться нарізати різьбу. Такі операції виконують за допомогою різьбового інструмента (з наук. літ.);

На .. додатковому супорті можна поставити прохідний, підрізний, відрізувальний, різьбовий або центрувальний різець чи свердло (з газ.);

// Який використовується для вимірювання або перевірки різьби.

Найпростішим інструментом, призначеним для контролю шагу різьби, є різьбовий шаблон (з наук. літ.);

Різьбові мікрометри із змінними вставками застосовують при перевірці середнього діаметра різьби у мітчиків (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. різьбовий — різьбови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. різьбовий — [р'із'бовий] м. (на) -вому/-боув'ім, мн. -боув'і  Орфоепічний словник української мови
3. різьбовий — -а, -е. Прикм. до різьба.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. різьбовий — РІЗЬБОВИ́Й, а́, е́. 1. Який має різьбу (у 3 знач.). Зусилля затиску виробів у пристроях, що створюється за допомогою різьбових, ексцентрикових та інших затискачів прикладенням фізичної сили робітника, нестале (Технол. різального інстр.  Словник української мови в 11 томах