різьбовий

різьбови́й

[р'із'бовий]

м. (на) -вому/-бо^ув'ім, мн. -бо^ув'і

Значення в інших словниках

1. різьбовий — різьбови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. різьбовий — -а, -е. Прикм. до різьба.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. різьбовий — РІЗЬБОВИ́Й, а́, е́. 1. Який має різьбу (у 3 знач.). Зусилля затиску виробів у пристроях, що створюється за допомогою різьбових, ексцентрикових та інших затискачів прикладенням фізичної сили робітника, нестале (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. різьбовий — РІЗЬБОВИ́Й, а́, е́. 1. Який має різьбу (у 3 знач.). Зусилля затиску виробів у пристроях, що створюється за допомогою різьбових, ексцентрикових та інших затискачів прикладенням фізичної сили робітника, нестале (Технол. різального інстр.  Словник української мови в 11 томах