Великий тлумачний словник сучасної мови

різьбовий

різьбови́й

-а, -е.

Прикм. до різьба.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. різьбовий — різьбови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. різьбовий — [р'із'бовий] м. (на) -вому/-боув'ім, мн. -боув'і  Орфоепічний словник української мови
  3. різьбовий — РІЗЬБОВИ́Й, а́, е́. 1. Який має різьбу (у 3 знач.). Зусилля затиску виробів у пристроях, що створюється за допомогою різьбових, ексцентрикових та інших затискачів прикладенням фізичної сили робітника, нестале (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. різьбовий — РІЗЬБОВИ́Й, а́, е́. 1. Який має різьбу (у 3 знач.). Зусилля затиску виробів у пристроях, що створюється за допомогою різьбових, ексцентрикових та інших затискачів прикладенням фізичної сили робітника, нестале (Технол. різального інстр.  Словник української мови в 11 томах