садовий
САДО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до сад.
Дожидали пани якогось празника собі, сад прибирали – загадали чоловіків пригнати на ту садову роботу (Марко Вовчок);
– Глянь, як тебе, дівчину просту, привітали!.. Ти їм наче садових пахощів з України з собою занесла (П. Куліш);
Світлий промінь пада В садову гущінь (П. Грабовський);
Краса садова, наче чаром, обмила, обхопила Христю (Панас Мирний);
// Який займається роботою в саду.
Колись, як тільки народився колгосп, у садовій бригаді було п'ять пар роботящих рук, а тепер – вісімдесят (з газ.);
// Признач. для робіт у саду, для його догляду.
Садові ножиці (секатор) застосовують переважно для зрізування тонких гілок у дерев, смородини, аґрусу (з наук.-попул. літ.);
Батько тримав садову лійку (Ю. Смолич);
// Признач. для саду, який міститься в саду, розташований у ньому чи навколо нього.
В тім домі жив маляр, що малював покої, паркани та садові лавки (І. Франко);
Міріам нишком крадеться попід садовим муром (Леся Українка);
Я встаю і йду садовою доріжкою (П. Колесник).
2. Який вирощують у саду; культивований; протилежне дикорослий.
На довгому дроті колихався цілий оберемок цвітних [кольорових] ліхтарів. Трохи не кожна гілка убогого садового дерева горіла своїм вогнем (Панас Мирний);
– То панночці пролісків простих схотілось? Їх в місті немає ніде! Тут тільки садо́ві квітки (Леся Українка);
Садові, або культурні, троянди є результатом копіткої багатовікової праці людини (з наук.-попул. літ.);
* Образно. – Ох ти [Одарочко], моя квіточка садовая, – скрикнула мати (Панас Мирний);
// Який живе, водиться в саду.
Розмова двох вчених відбувалась у самій гущавині запашного яблуневого цвіту, під гудіння бджіл і веселе цвірінькання садових пташок (О. Довженко);
// Уживається як складова частина назв рослин, птахів.
На узбережжі Чорного і Каспійського морів є рослини, які розкидають своє насіння. Називають їх перець-пирскач або садовий бальзамін (з наук.-попул. літ.);
Складаючи букет, слід пам'ятати, що не всі рослини терплять сусідство. Гвоздики і садові ротики – швидко в'януть (з наук.-попул. літ.);
Садовий жасмин;
Садова вівсянка.
3. Стос. до садівництва (у 1 знач.); садівницький, садівничий.
Настала весна. Великі спустошення спричинили морози в садовому господарстві Середньої Росії (О. Довженко);
Мав методи, признаться, старожитні Тодось у садовому ремеслі (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)