садонути

САДОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що і без прям. дод., однокр., розм.

Підсил. до садну́ти.

– Вона .. як садоне мене у груди, так я аж під лавою опинився (О. Стороженко);

Дорош садонув його ногою в живіт. Німець відлетів у кущі (Григорій Тютюнник);

// безос.

– Здорово, здорово садонуло... Ну, куди ж влучило? – натягаючи шапку, жваво розпитував старий (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. садонути — садону́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. садонути — -ну, -неш, док., перех. і неперех., однокр., розм. Підсил. до саднути. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. садонути — САДОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех., однокр., розм. Підсил. до садну́ти. — Вона .. як садоне мене у груди, так я аж під лавою опинився (Стор., І, 1957, 37); Дорош садонув його ногою в живіт. Німець відлетів у кущі (Тют.  Словник української мови в 11 томах